кохані

Я шаленію лиш від думки що ти на цьому світі душа малює візерунки і квітне серденько моє.я не знаходжу з місця,від погляду твоїх очей,я ще готовий років двісті, пьяніть від зоряних ночей від тих ночей що так бентежить до спраглого тяжіння тіл.що один одному належать, з тих пір як починався ніл. Навік тобою одержимий, і вже від цього не в текти, мій шлях тернистий і єдиний в той край де будеш поруч ти.